Медици́на — галузь наукової та практичної діяльності, що вивчає нормальні та патологічні процеси в організмі людини, різноманітні захворювання, патологічні стани, методи їх лікування, запобігання та зміцнення здоров'я людини.

Слово «медицина» походить від словосполучення лат. ars medicina — «лікувальне мистецтво», «мистецтво зцілення» і має той самий корінь, що й дієслово лат. medeor — «зцілюю».

Історія   

                                                                                                                                                                                    

Спроби лікування виникли на ранніх етапах існування людини. У стародавніх країнах Сходу набула розвитку так звана жрецька, або храмова, медицина.

Значних успіхів досягла медицина у античних державах — давньогрецький лікар Гіппократ, римський природознавець Клавдій Гален, олександрійські лікарі Герофіл і Ерасістрат, тощо. Сформувалася Кнідська (Ктесій), Коська (Асклепіади), Ефеська медичні школи. У римську епоху значні досягнення також мали Соран, Руф, Орібазій.

Давньокитайська медицина використовувала понад 2000 лікарських засобів (женьшень, камфору, тощо), застосовувала метод голкотерапії. Досить високого рівня досягли в стародавній Індії анатомія, хірургія, вчення про внутрішні хвороби.

Галузі

• Клінічна медицина — розділ медицини, який займається безпосередньо діагностикою та лікуванням хворих на відміну від розділу медицини, що займається вивченням змін в різних органах і тканинах при різних захворюваннях (патологічна анатомія), а також від лабораторних досліджень (лабораторна діагностика);
• Профілактична медицина — розділ медицини, який займається запобіганням розвитку захворювань. До нього відносять різні сторони лікарської діяльності, зокрема, проведення масової імунізації населення проти різних інфекційних захворювань (таких, наприклад, як дифтерія чи кашлюк), розробку методів знищення переносників захворювань (наприклад, комарів, які є переносниками малярійних паразитів).
• Судова медицина — розділ медицини, який займається встановленням причин травми або смерті, що сталася за нез'ясованих обставин, особливо якщо вони відбулися імовірно в ході злочину. Такі дослідження проводять в Україні судові лікарі, в багатьох інших країнах — патологоанатоми за запитом коронера спільно з іншими експертами і представниками поліції.
• Суспільна медицина — народна охорона здоров'я в поєднанні із загальною медичною практикою, особливо в областях, де виявляється помітна нестача медичного персоналу і один медичний працівник може виконувати одночасно різні функції, працюючи з широкими верствами населення.
• Педіатрія — розділ медицини, який займається вивченням, лікуванням та профілактикою внутрішніх хвороб у дітей.
• Підліткова медицина — розділ медицини, що займається вивченням захворювань дітей пубертатного та юнацького віку.
• Тропічна медицина — розділ медицини, який вивчає захворювання та патологічні стани, які відбуваються в регіонах з тропічним кліматом, зокрема, інфекційні хвороби — малярію, лепру, трипаносомози, шистосомози, лейшманіози тощо; здійснює їх лікування та профілактику.
• Медицина подорожей та хвороб мандрівників — розділ медицини, який вивчає аспекти хвороб і патологічних станів, які відбуваються у людей, що здійснюють подорожі в різні географічні регіони; здійснює їх лікування та профілактику. Це міждисциплінарна галузь медицини, яку виконують спеціалісти з організації охорони здоров'я, терапевти, інфекціоністи, фахівці з тропічної медицини, хірурги, травматологи, епідеміологи, фахівці з гігієни, спеціалісти з вакцинації тощо.
• Військова медицина — галузь медицини, яка являє собою систему наукових знань і практичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я військовослужбовців, а також запобігання бойовим ушкодженням та захворюванням і їх лікування.
• Медична психологія — розділ психології, що вивчає роль психіки в умовах виникнення і протікання хвороб людина, а також відновлення її здоров'я.
• Медична географія — галузь медицини, що вивчає вплив природних і соціальних умов на захворюваність населення в різних районах земної кулі.
• Авіаційна медицина — галузь медицини, що вивчає умови професіональної діяльності льотного складу і розробляє медичні заходи для забезпечення авіаційних польотів.
• Спортивна медицина — галузь медицини, що вивчає вплив на організм людини засобів фізичної культури і спорту; розробляє та обґрунтовує раціональну методику фізичних вправ і спортивного тренування з метою всебічного гармонійного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини.
• Космічна медицина — галузь медицини, дослідження і заходи якої спрямовані на забезпечення і створення оптимальних умов життєдіяльності людини в космічному польоті й під час виходу в космічний простір.
• Медицина катастроф — спеціальна галузь охорони здоров'я, основним завдання якої є надання в екстремальних ситуаціях (під час стихійного лиха, катастрофи, аварії, масового отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційного, бактеріологічного і хімічного забруднення тощо) медичної допомоги, яку всеосяжно в таких ситуаціях гарантує держава.
• Народна медицина — сукупність набутих народом емпіричних відомостей про цілющі засоби, лікарські трави і гігієнічні навички, що спрямовані на охорону здоров'я людей, запобігання хворобам і лікування хворих.

Окрім того, розрізняють теоретичну, практичну і доказову медицину.

                                                                                                 

   Моя мама працювала головною медсестрою, це дуже тяжка та відповідальна робота. На моя думку працівники мед персоналу повинні бути освідченними , уважними , зібраними , відповідальними , вміти діяти в екстрених ситуаціях так як від цього залежить життя та здоров'я людини. Чесно кажучи я не хочу у майбутньому працювати у цій сфері , мені більш імпонує  сфера адміністратування та обслуговування. Про мою майбутню професію ви можете прочитати у попередній публікації.

 

Доброго дня ! Мене звати Присяжнюк Марія. Мені 17 років , я навчаюся в 11 класі та готуюся до вступу в університет за моїм напрямом ( публічне управління та адміністратування). У данному блозі я розповім вам про професію яка мені подобається, її особливості та історію.

 Адміністра́тор (іноді скор. — адмін) — це особа, яка здійснює роботу з якісного і ефективного обслуговування відвідувачів, консультує їх із питань, які стосуються товарів і послуг, які надає підприємство, організація.

В часи, коли українські землі входили до складу Речі Посполитої, під адміністратором розумілись:

1. Управитель будь-яких маєтностей (земельних маєтків, підприємств тощо).

Управитель якоїсь одиниці територіального об'єднання християн-католиків (парафії, дієцезії тощо). Адміністратор дієцезії призначався Папою Римським лише для тимчасового керівництва дієцезією у випадку вакантної посади єпископа чи перешкод у виконанні єпископом своїх обов'язків.

     На сьогоднішній день неможливо уявити собі роботу будь-якого підприємства без адміністратора. Необхідність в адміністраторах виникла із зростанням кількості магазинів, торгових точок, кафе і ресторанів і т. д. Адміністратор може відповідати за напрямок діяльності компанії або за роботу персоналу. Ця професія досить нова. Однак прототип її виник дуже давно.

Ще з часів античності мандри здійснювались заради торгівлі, завоювань і з релігійною метою. У часи Середньовіччя переважали релігійні мандрівки. Щоб розмістити усіх паломників, стали виникати будинки для постояльців, як різновид готелю, які утримувались релігійними орденами. Тому можна сказати, що церква створила першу мережу готелів.

        Із розвитком торгівлі і бажанням людей побачити інші міста і землі, купці і мандрівники зупинялись на заїжджих дворах і в караван-сараях, де функції адміністратора виконував хазяїн. Він зустрічав і розміщував своїх постояльців у номерах, піклувався про їх харчування, відкривав кредит і пропонував різні послуги.

        У 1929 році в Бостоні відкрився “Тремонт-Хаус”. Це був перший повністю оформлений готель з адміністратором.

        У нинішній динамічний час керування будь-яким підприємством, організацією є досить складною роботою, яку неможливо виконати тільки завдяки стандартним простим схемами управління. Необхідний кваліфікований фахівець, який може вміло керувати організацією, виробничими процесами, а також грамотно розподіляти роботу серед персоналу компанії. Адміністратор повинен добре розбиратися у всіх внутрішніх і зовнішніх процесах діяльності підприємства. 

              

Професія адміністратора широка та багатогранна. Спектр завдань дуже великий, до обов’язків входить: координація роботи офісу; прийом і реєстрація замовників і клієнтів, отримання дзвінків, робота з документами. Займається діяльністю з обслуговування відвідувачів, створення для них комфортних умов. Контролює збереження матеріальних цінностей. Надає інформацію відвідувачам з питань, що стосуються послуг, які надаються. Приймає заходи із запобігання конфліктних ситуацій. Розглядає претензії, пов’язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів, проводить необхідні заходи щодо їх усунення. Контролює дотримання підлеглими працівниками трудової і виробничої дисципліни, правив і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії і гігієни. Забезпечує виконання працівниками вказівок керівництва підприємства, установи, організації.

Сьогодні без адміністратора не обходиться жоден сучасний заклад, ресторан чи магазин, комп'ютерна фірма або склад. В обов'язки адміністратора входить розпорядження в будь-якому закладі або управління персоналом компанії. Існує кілька різновидів професії адміністратора, всі вони входять у так звану базову групу адміністративно-управлінського персоналу.